«Вчись добре, будь розумничком!»

Всім батькам хочеться, щоб їхня дитина була успішною, відчувала себе комфортно на уроках, добре взаємодіяла і спілкувалася з дорослими і однолітками, стала предметом гордості для своєї сім’ї. І тому, відводячи дітей до школи, кожен з батьків наставляє: «Вчись добре, будь розумничком!»

Проте очікування не завжди виправдовуються. Навчання у школі, з одного боку, виявляє проблеми, які раніше не помічали дорослі (або не хотіли помічати). З іншого — є своєрідним механізмом, який запускає багато небажаних неврологічних процесів.

І тоді в батьків з’являються численні скарги, пов’язані з проблемами шкільного навчання.

Ось декілька прикладів:

• дуже стомлюється, перевтомлений;
• неуважний, «нічого не чує та не пам’ятає»;
• непосидючий, неспроможний сконцентруватися, не вміє однією справою займатися понад 5-ти хвилин;
• довго робить домашнє завдання, відволікається, постійно потребує залучення дорослих до його виконання.

Починається залучення репетиторів, зубріння, намагання більше займатися, повчальні бесіди.

Але проблеми не вирішуються, а тільки більше посилюються.

Дитина все більше не справляється, не встигає за своїми однолітками у класі. І найсумніший результат — втрата навчальної мотивації. Оскільки у дитини «все не виходить», до нейропсихологічних проблем додаються психологічні –зниження самооцінки, розвиток комплексу неповноцінності, невпевненість у собі, та поведінкові – агресія, погана поведінка, часті відходи з дому, «догляд» у віртуальний комп’ютерний світ, порушення соціальних зв’язків.

Така поведінка є вже вторинним дефектом, вказуючи на те, що проблема стала хронічною та інших способів її вирішення дитина не змогла знайти.

Це свідчить про проблеми, зумовлені нейропсихологічними механізмами. Адже вищі психічні функції, такі як мислення, мова, пам’ять, увага та інші пов’язані з мозковою активністю.

У когось окремі структури мозку розвиваються швидше, у когось повільніше. Несформованість деяких із них не дають можливості вирішити проблеми, що виникли у дитини, звичайними загальноприйнятими педагогічними способами.

Частими причинами малоуспішного навчання у школі є знижені нейродинамічні показники дитини або слабкий рівень мозкової активності. Діти швидко виснажуються, дуже довго «мучать» домашнє завдання, з труднощами встають зранку, важко сидять на уроках, починають крутитися, відволікатися, не можуть зосереджувати увагу на одній справі. Часто до зазначених складнощів приєднуються неврологічні проблеми: тики, енурез, енкопрез, підвищена тривожність, емоційна нестійкість. При цьому загальний інтелектуальний рівень дитини може бути досить високим.

Результативна допомога таким дітям – це професійна нейропсихологічна корекція.

Нейропсихологічна діагностика допомагає виявити причини відставання чи нерівномірності розвитку дитини за допомогою тестових завдань, які показують ступінь зрілості та рівень взаємодії різних відділів головного мозку.

Важливо якомога раніше встановити справжню причину дефекту, і розпочати роботу раніше, тому що своєчасна корекція дозволяє в тій чи іншій мірі наблизити порушений розвиток до нормальної роботи, що суттєво полегшить входження дитини до навчального, спортивного, творчого середовища.

Нейропсихологічна корекція надає терапевтичний вплив на організм – покращує емоційний та фізичний стан, підвищує самооцінку та впевненість у собі, розкриває внутрішні резерви та здібності, розвиває додаткові сховані можливості головного мозку.

Своєчасна нейропсихологічна корекція дозволить дитині зберегти бажання вчитися і стати успішнішим у навчанні, спорті, музиці так і в житті в цілому.

Нейропсихолог Центру,
Неля Бойчук.