Дружба музики з мозком

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток.
В.О. Сухомлинський.

Музика нас супроводжує усе життя. Вона допомагає нам проживати та відчувати різноманітні емоції. Впевнена, що у кожного є свій плей-лист під кожен настрій. Музика  допомагає розслабитися або навпаки налаштуватися на активну діяльність, надихає та мотивує. Не знаю як у вас, а у мене в перші дні війни у голові постійно звучав наш гімн і це мене підтримувало. Потім Андрій Хливнюк заспівав «Ой у лузі червона калина», яка вселила надію та підняла бойовий дух кожного.

Музика торкається не тільки нашої душі, а ще й благотворно впливає на наш мозок. Ще у лоні матері дитина відчуває ритм биття її серця, це його перша мелодія. Потім колискові, яка співає матуся, дає малюку відчуття спокою та безпеки. Він підлаштовується під ці ритми, таким чином регулюються його власні біоритми. Тобто, якщо мама постійно перед сном співає або ставить спокійну музику, то дитинка це буде сприймати, як сигнал заспокоїтися і заснути.  Навпаки, коли нам потрібно прокинутися або налаштуватися на якусь діяльність, можна прослухати веселу та ритмічну музику. Може і у вас є така, яка допомагає вам налаштуватися на відповідальну справу? Тобто музика має регулюючу функцію: розслаблення (гальмування) або активізацію. Це функція першого функціонального блоку мозку-блоку регуляції енергетичного тонусу і неспання.

Коли людина слухає музику, у неї в першу чергу задіяні скорені ділянки правої півкулі, яка відповідає за цілісне , чуттєве її сприйняття. Цікаво, що першою у розвитку дитини розвивається саме ця півкуля. Вона потім допомагає мовленню бути інтонаційно забарвленим, тренує наслідування та образне мислення. А професійні музиканти для аналізу музичного твору використовують скроневі ділянки лівої півкулі. Тут задіяний  другий функціональний блок мозку- блок прийому, обробки та зберігання інформації.

Є музика, яка нас дуже захоплює і ми від неї отримуємо справжнє задоволення. У мозку при цьому виділяється нейромедіатор дофамін. Як це відбувається?

Мозок дуже любить будувати прогнози, робити висновки. Так от, коли ми слухаємо музику , він постійно систематизує її, шукає закономірності і вгадує, що буде далі. І коли прогнози справджуються, запускається робота центра задоволення. Тому від перших акордів людина вже може отримувати задоволення, а не дослухав мелодію до кінця.  А коли мозок не вгадує продовження музики, він якби її не розуміє, то вона не визиває у нас таких сильних почуттів або зовсім не подобається.  За допомогою цієї властивості мозок вчиться навчатися і отримувати від результатів своєї роботи задоволення. За це відповідають лобні ділянки, завдання яких прогнозування, регуляція і контроль діяльності.

Тобто, у мозку не має окремої ділянки, яка відповідає за сприйняття музики, в цьому процесі потрібно йому напружитися майже всьому. І це ми розібрали лише прослуховування музики! А що відбувається із ним при заняттях музикою?

Слухати музику, то одне задоволення! Зовсім інша справа її грати. Хтось із вас закінчив музичну школу? Я, ні. Тому, мабуть, і віддала туди свою дочку. Цього року вона її закінчила, але це був дуже важкий шлях, який декілька разів був на грані. Вона задавала мені питання, для чого вона туди ходить, якщо не збирається пов’язувати своє професійне життя із музикою. Ми багато розмовляли, які навички вона здобула і прийшли до висновку, що ми не знаємо, на якому рівні розвитку була б вона без цих занять.

Ми, з точки зору нейропсихології, часто рекомендуємо заняття музикою для дитини. Але тут можна розмежувати цілі – для розвитку здібностей або для корекції тих чи інших дефіцитів. Виходячи із цього, будуть різні мотиви.

Однозначно, музика розвиває та сприяє пластичності мозку у будь-якому віці. Розберемося які проблеми можна вирішити завдяки цим заняттям.

Почнемо з фонових показників діяльності вцілому- це нейродинаміка, програмування, регуляція та контроль, міжпівкульна взаємодія.

Для підвищення енергетичного тонусу ми рекомендуємо духові інструменти( найкраще флейта) або хор. Бо тут задіяне дихання. Формується навичка правильного дихання – глибокий вдих та довгий плавний видих, який також дуже важливий для мовлення та читання.

При грі на інструменті розвивається довільна регуляція загальної працездатності. Дитина починає і закінчує гру, відслідковує її на кожному етапі та коректує при потребі. Це так названий біологічний зворотній зв’язок. Тобто, коли дитина видає не правильний звук, їй потрібно його помітити та виправити. Вона завжди в голові повинна тримати правильний зразок і постійно порівнювати із ним. Завдяки цьому ще розвивається робоча пам’ять та увага.

Не забуваємо, що граємо ми руками, тому активно розвивається моторика, бо гра потребує точних рухів рук. Для цього потрібно відчувати, як поставити пальці , куди натиснути і з якою силою. Тобто розвивається наша кінестетика, за яку відповідають тім’яні відділи. Мелодія потребує плавних рухів та переключення між ними, а це наша кінетика, за яку відповідають премоторні зони. Все це дуже допоможе потім у школі в процесі письма та читання.

Гра на інструменті потребує узгоджену роботу рук, які часто виконують різні рухи у різному темпі. Наприклад, для гри на фортепіано для кожної руки свій нотний стан, часом у різних ключах. І все це потрібно узгодити! Ось вам і міжпівкульна взаємодія! Завдяки якій збільшується швидкість обробки інформації з двох півкуль.

Крім всього, потрібно ще дивитися у ноти, розпізнавати їх. Тренується зорове сприйняття. А ноти на різних лінійках, вище-нижче, вправо-вліво – тут вже тренується просторове сприйняття. Також розвивається сприйняття часу, бо ноти різної тривалості. Все це сприяє розвитку просторових функцій, які потрібні і в письмі, і в математиці, а також у розумінні логіко-граматичних конструкцій.

Ось таку гігантську роботу виконує мозок при заняттях музикою. Потрібно пройти довгий шлях, щоб навчитися грати музичні твори і отримувати від цього задоволення. Для цього необхідно навчитися розбивати роботу на маленькі кроки. Так дитина вчиться розробляти алгоритми, виконувати їх, бачить позитивні результати та отримувати задоволення від своєї праці.

Слухайте гарну музику, займайтеся музикою та розвивайте свій мозок!

 

Нейропсихолог Центру,
Тетяна Точковська.